Зберачы Кости
Коли пару років тому акторка, Моніка Бабуля, приіхала жыти до Низкого Бескида, знала, де пришла. Знала нелегку історию тых земель і єй мешканців, котры выгнаны в 1947 році в рамах акциі «Вісла» мусіли лишыти своі хыжы і тот найближший серци краєвид гір і лісів. Не знала, же познат ту чловека, з котрым буде барз добрі ся розуміти і взаємні збогачати в творчім просторі. Музик, Мірко Боґонь, внук Лемкыні, котра з маленьком дівочком мусіла выіхати з Лемковины, во вшелеякых музичных проєктах вертат до корени, не лем плекат, але тіж творит лемківску культуру. Разом з Моніком, котрой дідове были новыма осадниками на Лемковині, рішыли высловити своі передуманя і емоциі в найліпшій для ся формі - артистичній. З помочом сценаристкы, Малґожаты Пілаціньской, тай режысера, Маріюша Лясковского, повело ім ся створити театральний спектакль «Зберачы Кости», котрий недавно мал свою премієру. Юж в червци зас буде змога го увидіти (дрібниці гев). Просиме на бесіду з Моніком Бабульом о нелегкым процесі творіня спектаклю, што дотыкат минулого Лемковины, оповідат о ній як о домі тых, што были выгнаны, але тіж тых, што пришли на іх місце.
- Пуст
- Шмар на листу
- Заприй